Історія про те, як Anthropic мільйонами купувала й фізично знищувала книги для навчання своєї моделі Claude, сталася не сьогодні, але саме зараз стрімко набирає нову хвилю обговорень в соцмережах. Свіжі публікації у X (колишній Twitter) з деталями внутрішнього проєкту компанії під назвою Project Panama розлетілися так широко, що видання AI Weekly прямо назвало цю історію вірусною.
Що конкретно робила компанія
За судовими документами зі справи Bartz проти Anthropic, компанія наймала колишнього керівника Google Books Тома Тарві, щоб масово скуповувати фізичні книги. Команда придбала мільйони примірників, часто вживаних, іноді партіями по десятки тисяч одразу, у продавців на кшталт Better World Books і британського World of Books. Кожну книгу потім пропускали через гідравлічний верстат для різання (обладнання, яке зрізає палітурку книги, щоб розділити сторінки), скановану пресу на предмет тексту, а самі паперові оригінали викидали чи здавали на переробку.
Навіщо взагалі знищувати книги, якщо їх можна просто відсканувати і зберегти
Тут ключовий юридичний нюанс, і саме він робить цю історію такою суперечливою. Суддя Алсап у своєму рішенні написав, що кожен куплений друкований примірник копіювався, щоб зекономити місце для зберігання й зробити текст доступним для пошуку в цифровому вигляді, а друкований оригінал знищувався. Одна копія замінювала іншу. Саме факт знищення паперового оригіналу, а не просте додаткове сканування поруч із ним, дозволив суду визнати цю практику добросовісним використанням (fair use, юридична концепція, яка дозволяє обмежене використання захищених авторським правом матеріалів без дозволу власника за певних умов).
А до цього хіба не було скандалу з піратськими книгами
Так, і це окрема, ще серйозніша частина історії. Ще в 2021 році співзасновник Anthropic Бен Манн завантажив бібліотеку Books3, яка містила 196640 книг, отриманих нелегальним шляхом. Того ж року додалося ще 5 мільйонів книг з Library Genesis, а в 2022 році ще 2 мільйони з Pirate Library Mirror. Лише після цього компанія почала купувати книги легально. За піратську частину цієї історії Anthropic минулого літа погодилась виплатити 1,5 мільярда доларів компенсації, це найбільше врегулювання справи про авторське право в історії США.
Чому реакція суспільства настільки бурхлива саме зараз
Розсекречені судові документи показали, що керівництво компанії розуміло, наскільки погано це виглядатиме, якщо стане публічним. У одному з внутрішніх документів прямо написано, що компанія не хоче, щоб стало відомо про цю роботу. Публічні особи відреагували гостро, інвестор Майкл Баррі назвав це “справжнім злом” у соцмережі X, а Ілон Маск заявив, що доручив своїй команді SpaceX і xAI зберігати рідкісні книги і сканувати їх дбайливіше, а не просто зрізати палітурку.
Тут варто трохи посумніватися
Важливо розділяти дві різні речі, які часто змішують в вірусних постах. Перше це юридично підтверджена практика знищення куплених книг компанією Anthropic, яку суд визнав законною. Друге це новіші, менш підтверджені повідомлення про масову анонімну скупівлю рідкісних книг через посередника ISBNdb, де достеменно невідомо, які саме компанії стоять за цими замовленнями. Змішування цих двох historій у соцмережах створює враження ширшого і зловіснішого змовницького масштабу, ніж те, що наразі підтверджено документально.
А чи означає юридична легальність, що це етично
Це окреме питання, яке суд не вирішував і не міг вирішувати. Рішення судді стосувалось виключно того, чи порушує ця практика конкретний закон про авторське право, а не того, чи етично знищувати паперові книги заради економії місця для зберігання. Букіністи в Європі вже висловлюють занепокоєння, що подібна масова скупівля рідкісних видань може призвести до безповоротної втрати фізичних копій, яких і так залишилось мало.
Що це означає для індустрії
Ця історія стала показовим прикладом того, наскільки гостро суспільство реагує на закулісні методи здобуття навчальних даних для ШІ, навіть коли ці методи формально визнані законними судом. Anthropic вже витратила значні ресурси на компенсації й перебудову репутації через цю справу, і те, що історія знову вибухнула у соцмережах через рік після початкового розголосу, показує, наскільки довго подібні скандали можуть переслідувати компанію, навіть після формального юридичного врегулювання.